Цю фінансову звітність складено відповідно до офіційно опублікованих в Україні Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ"), затверджених Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ("РМСБО"), тлумачень, випущених Комітетом із Тлумачень міжнародної фінансової звітності ("КТМФЗ"), та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ("Закон").

Українській економіці, як і раніше, притаманні ознаки та ризики ринку з перехідною економікою. Такі особливості включають, але не обмежуються, низьким рівнем ліквідності на ринках капіталу, відносно високим рівнем інфляції та наявністю валютного контролю, що не дозволяє національній валюті бути ліквідним засобом платежу за межами України. Стабільність економіки України в значній мірі залежить від політики та дій уряду, спрямованих на реформування адміністративної та правової систем, а також економіки в цілому. Протягом останніх років Україна продовжувала обмежувати свої політичні та економічні зв'язки з Росією, враховуючи анексію Криму, автономної республіки України, та збройний конфлікт в деяких районах Луганської та Донецької областей. На тлі таких подій українська економіка продемонструвала подальшу переорієнтацію на ринок Європейського Союзу ("ЄС"), реалізуючи потенціал встановленої Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі ("ПВЗВТ") з ЄС, таким чином ефективно реагуючи на взаємні торговельні обмеження, запроваджені між Україною та Росією. Після 31 грудня 2019 року світова та українська економіка зазнала значного впливу від спалаху захворювань, спричинених коронавірусом (COVID-19). Майже всі країни світу були вражені пандемією. Протягом 2020 року було підтверджено численні випадки захворювання на коронавірус (COVID-19) в Україні. Епідемія коронавірусу мала вплинула на результати діяльності Компанії, зокрема, внаслідок запровадження урядом карантинних заходів, оскільки Компанія була змушена тимчасово припинити роботу, що в кінцевому підсумку мало негативний вплив на обсяг виручки від реалізації та знецінення товарів. До непрямих факторів впливу можна зарахувати зниження попиту на одяг у період карантину, зниження спроможності покупця купувати товар, нестабільний курс іноземних валют, який спричиняє коливання доходів та витрат внаслідок переоцінок монетарних статей балансу. Хоча управлінський персонал вжив усіх необхідних заходів по забезпеченню безпеки та чистоти робочих місць, захисту здоров’я працівників, запобіганню розповсюдженню коронавірусної інфекції на території магазинів та інші належні заходи на підтримку стабільної діяльності Компанії, необхідні за існуючих обставин, подальша нестабільність умов здійснення діяльності може спричинити негативний вплив на результати діяльності та фінансовий стан Компанії, характер та наслідки якого на поточний момент визначити неможливо. Подальша стабілізація економічної та політичної ситуації значною мірою залежить від успіху зусиль українського уряду, але в даний час важко передбачити подальший економічний та політичний розвиток у т.ч. через поширення пандемії Covid-19. Фінансова звітність відображає поточну оцінку провідним управлінським персоналом потенційного впливу економічної ситуації в Україні на діяльність і фінансовий стан Компанії. Подальші зміни економічної ситуації в країні можуть суттєво відрізнятися від оцінки управлінського персоналу.

9 місяців, що закінчуються 30 вересня 2021 року

Функціональною валютою Компанії є українська гривня, що є валютою середовища, в якому здійснюються всі господарські операції. Українська гривня не є повністю конвертованою валютою за межами території України. Фінансову звітність складено в тисячах гривень із заокругленням до цілих, якщо не зазначено інше. Українська гривня є також валютою подання для цілей цієї фінансової звітності.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Підготовка фінансової звітності згідно з МСФЗ вимагає від керівництва Компанії суджень та здійснення оцінок і припущень, які впливають на застосування облікової політики до суми активів, зобов'язань, доходів та витрат, які визнані у фінансовій звітності, а також на розкриття інформації про умовні активи та зобов'язання. Оцінки та припущення керівництва базуються на інформації, яка доступна на дату складання фінансової звітності. Фактичні результати можуть відрізнятися від поточних оцінок. Ці оцінки та припущення періодично переглядаються і, в разі необхідності коригувань, такі коригування відображаються у складі фінансових результатів за той період, в якому про них стало відомо. Інформацію про найбільш суттєві облікові оцінки та припущення керівництва Компанії наведено нижче.

Компанія застосовує матрицю резервів для розрахунку очікуваних кредитних збитків для торгової та іншої дебіторської заборгованості. Ставки забезпечення базуються на днях прострочення заборгованості окремо для різних груп покупців, щодо яких існують подібні показники дефолту за платежами. Матриця базується на історичних спостережуваних даних Компанії. Компанія калібрує матрицю для відображення історичного досвіду кредитних збитків із врахуванням наявної прогнозної інформації. На кожну звітну дату оновлюються історичні спостережні ставки дефолту та аналізуються зміни в прогнозованих оцінках. Оцінка співвідношення між історичними ставками дефолту, прогнозованими економічними умовами та очікуваними кредитними збитками потребує використання суттєвих припущень. Сума очікуваних кредитних збитків чутлива до змін обставин та прогнозованих економічних умов. Попередній досвід Компанії щодо кредитних збитків та прогнозованих економічних умов також не можуть відображати фактичний дефолт клієнта в майбутньому.

Умовні зобов'язання не відображаються у фінансовій звітності за винятком випадків, коли існує ймовірність, що для погашення зобов'язання необхідним буде вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і можливо оцінити суму таких зобов'язань. Інформація про умовні зобов'язання розкривається в примітках до фінансової звітності, за винятком випадків, коли можливість відтоку ресурсів, які втілюють в собі економічні вигоди, є малоймовірною.

Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов'язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, чинних, або оголошених (і практично прийнятих) на звітну дату. Відстрочений податок на прибуток відображається у складі іншого сукупного доходу за винятком тих ситуацій, коли він стосується статей, які визнаються безпосередньо у складі капіталу, тоді податок визнається у складі капіталу. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються за наявності повного юридичного права згортати визнані суми та якщо вони відносяться до податків на прибуток, які були накладені тим самим податковим органом і податковий орган дозволяє здійснювати чи отримувати єдиний чистий платіж.

Події, що відбулися з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску, які свідчать умови, що існували на кінець звітного періоду та надають додаткову інформацію щодо фінансової звітності Компанії, відображаються у фінансовій звітності. Події, що відбулися з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду і які не впливають на фінансову звітність Компанії на звітну дату, розкриваються у примітках до фінансової звітності, якщо такі події суттєві.

У найближчому майбутньому Компанія буде продовжувати підпадати під вплив нестабільної економіки в країні. У результаті виникає невизначеність, яка може вплинути на майбутні операції й можливість відшкодування вартості активів Компанії, її здатність обслуговувати й погашати свої зобов'язання в міру настання строків їх оплати. Фінансову звітність Компанії складено, виходячи із припущення про її функціонування у майбутньому, яке передбачає реалізацію активів та виконання зобов’язань у ході звичайної діяльності. Таким чином, ця фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які могли б мати місце, якби Компанія була не здатна продовжувати свою діяльність в майбутньому та якби вона реалізовувала свої активи не в ході своєї звичайної діяльності.

Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При оцінці чистої вартості реалізації своїх запасів управлінський персонал здійснює оцінку чистої вартості реалізації на підставі різних припущень, включаючи поточні ринкові ціни. На кожну звітну дату Компанія оцінює залишки своїх запасів і, за необхідності, списує запаси до їх чистої вартості реалізації. Для цього необхідно зробити припущення щодо майбутнього використання запасів. Ці припущення ґрунтуються на інформації про старіння запасів.

На кожну звітну дату Компанія оцінює, чи наявні ознаки того, що справедлива вартість інвестиційної нерухомості суттєво відрізняється від вартості, відображеній в обліку. Станом на початок звітного періоду Компанія здійснила переоцінку для відображення інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю на цю дату. Станом на кінець звітного періоду Компанія дійшла висновку про відсутність необхідності здійснювати таку переоцінку.

Оренда земельної ділянки державної (комунальної) власності Протягом звітного року Компанія орендувала земельні ділянки державної (комунальної) власності. Орендна плата за договорами оренди державних (комунальних) земель (надалі "орендна плата") визначається згідно українського законодавства (Податкового Кодексу України), зокрема вона прив’язана до нормативної грошової оцінки землі. Таку оцінку проводять уповноважені державою інституції. Договори оренди земельних ділянок державної (комунальної) власності є типовими та затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03 березня 2004 року. Сума орендних платежів формується з огляду на фіскальні інтереси держави і не враховує коливання ринкових умов. Відповідно, орендні платежі розглядаються як змінні платежі, що не залежать від певного індексу або ставки, тобто не відображають зміни ринкових ставок оренди. Таким чином, керівництво Компанії дійшло висновку, що нормативно-грошова оцінка не є "індексом або ставкою" в розумінні МСФЗ 16 Оренда, відповідно актив з права користування та орендне зобов’язання на дату початку оренди не визнаються. Поточні орендні платежі обліковуються за тим же методом, як до прийняття МСФЗ 16 Оренда. Визнання активів з права користування та зобов'язання з оренди Компанія визначає, чи є угода угодою оренди або угодою, що містить ознаки оренди згідно МСФЗ 16 на момент укладення договору. Окрім цього, якщо оренда є короткостроковою або базовий актив є малоцінним, Компанія використовує своє право щодо звільнення від визнання та визнає відповідні витрати на оренду в межах операційних витрат прямолінійно протягом строку оренди. Станом на звітні дати Компанія застосувала таке звільнення до усіх діючих договорів оренди та не визнавала активів з права користування та зобов'язань.

Зменшення корисності основних засобів На кожну звітну дату Компанія визначає, чи наявні ознаки можливого зменшення корисності активу або групи активів, що генерують грошові потоки. Визначення зменшення корисності основних засобів передбачає застосування оцінок, які включають, зокрема, встановлення причини, часу та суми знецінення. Зменшення корисності ґрунтується на великій кількості факторів, таких як зміна поточного конкурентного середовища, очікування щодо зростання промисловості, збільшення вартості капіталу, зміни у майбутній доступності фінансування, технологічне старіння, припинення певного виду діяльності, поточна вартість відшкодування та інші зміни в обставинах, які свідчать про зменшення корисності. Станом на 30.09.2021 Компанія провела тест на знецінення та дійшла висновку про відсутність потреби в знеціненні основних засобів. Строки корисного використання основних засобів Компанія оцінює залишкові строки корисного використання об'єктів основних засобів на кінець кожного фінансового року. Якщо нові очікування відрізняються від попередньо зроблених оцінок, такі зміни вважаються зміною облікових оцінок та обліковуються перспективно. Такі оцінки можуть мати суттєвий вплив на балансову вартість основних засобів та суму амортизації, визнану у звіті про сукупні доходи.

Цю фінансову звітність складено відповідно до вимог МСФЗ, які були чинними на звітну дату. Основні принципи облікової політики, використані при підготовці цієї фінансової звітності, наведені нижче. Ця політика послідовно застосовувалася протягом всіх звітних періодів, які наведені в цій фінансовій звітності.

Витрати на позики безпосередньо пов’язані із придбанням, будівництвом або виробництвом активів, які обов’язково забирають багато часу для підготовки до використання за призначенням або продажу (кваліфіковані активи), капіталізуються як частина собівартості активу. Датою початку капіталізації є дата, коли Компанія вперше виконує всі умови, наведені нижче, а саме: а) понесла витрати, пов’язані з активом; б) понесла витрати на позики; в) веде діяльність, необхідну для підготовки активу до його використання за призначенням або продажу. Капіталізація витрат на позики продовжується до моменту, коли активи, в цілому, готові до використання або продажу. Компанія капіталізує витрати на позики, яких можна би було уникнути, якщо б вона не понесла капітальні витрати на кваліфіковані активи. Витрати на позики капіталізуються за середньозваженою вартістю капіталу (застосовуються середньозважені витрати на виплату відсотків), окрім коштів, які позичаються конкретно для отримання кваліфікованого активу. Якщо це трапляється, фактичні понесені витрати за позиками мінус інвестиційний дохід з тимчасової інвестиції за цією позикою, за наявності, капіталізуються. Компанія капіталізує курсові різниці як частину витрат на позики, які виникають щодо позикового портфелю Компанії, деномінованого в іноземних валютах, у тих випадках, коли вони вважаються коригуванням витрат на виплату відсотків. Якщо чисті курсові різниці у фінансовому році не виправдані з економічної точки зору паритетом відсоткових ставок, вони не включаються в капіталізовані витрати. Усі інші витрати на позики визнаються у прибутку чи збитку в періоді, в якому вони понесені.

Відстрочений податок на прибуток Відстрочений податок на прибуток розраховується на дату складання звітності за всіма тимчасовими різницями між балансовою вартістю активів та зобов'язань для цілей фінансового обліку і вартістю, що враховується в податковому обліку. Відстрочене податкове зобов'язання визнається за всіма тимчасовими різницями, що підлягають оподаткуванню, окрім випадків, коли: - відстрочене податкове зобов'язання виникає в результаті первісного визнання гудвілу або активу чи зобов'язання в господарській операції, що не є об'єднанням бізнесу, і яке на момент здійснення операції не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток; і - відносно тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, пов'язаних з інвестиціями в дочірні, асоційовані підприємства та з частками у спільних підприємствах, якщо материнська компанія здатна контролювати визначення часу сторнування тимчасової різниці та існує ймовірність того, що тимчасова різниця не сторнуватиметься в недалекому майбутньому. Відстрочений податковий актив визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, а також при перенесенні на наступні періоди невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг, якщо існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна застосувати тимчасову різницю, що підлягає вирахуванню, а також невикористані податкові збитки і невикористані податкові пільги, за винятком ситуацій, коли: - відстрочений податковий актив, що стосується тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, виникає в результаті первісного визнання активу або зобов'язання в господарській операції, що не є об'єднанням бізнесу, і який на момент здійснення операції не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ні на оподатковуваний прибуток чи збиток; і - відносно тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, пов'язаних з інвестиціями в дочірні, асоційовані підприємства та з частками у спільних підприємствах, відстрочені податкові активи визнаються, тільки якщо існує ймовірність сторнування тимчасових різниць у недалекому майбутньому і буде отриманий прибуток, що підлягає оподаткуванню, відносно якого можна застосувати тимчасову різницю. Балансова вартість відстроченого податкового активу переглядається в кінці кожного звітного періоду і зменшується, якщо більше не існує ймовірності отримання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволив би використати вигоду від такого відстроченого податкового активу повністю або частково. Невизнані податкові активи в кінці кожного звітного періоду переоцінюються і визнаються тією мірою, якою стає ймовірним, що майбутній оподатковуваний прибуток уможливить використання відстроченого податкового активу. Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов'язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, чинних, або оголошених (і практично прийнятих) на звітну дату. Відстрочений податок на прибуток відображається у складі іншого сукупного доходу за винятком тих ситуацій, коли він стосується статей, які визнаються безпосередньо у складі капіталу, тоді податок визнається у складі капіталу. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання згортаються за наявності повного юридичного права згортати визнані суми та якщо вони відносяться до податків на прибуток, які були накладені тим самим податковим органом і податковий орган дозволяє здійснювати чи отримувати єдиний чистий платіж.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти у касі, грошові кошти на поточних банківських рахунках та короткострокові депозити з терміном погашення до трьох місяців. Для цілей звіту про рух грошових коштів грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти у касі, грошові кошти на рахунках у банку, короткострокові депозити, як зазначено вище, за мінусом банківських овердрафтів.

Компанія не має інших пенсійних програм, крім державної пенсійної програми, згідно з якою роботодавець повинен здійснювати внески, розраховані як відсоток від загальної суми заробітної плати. Ці витрати відносяться до періоду, у якому виплачується заробітна плата. Компанія не має програм додаткових виплат при виході на пенсію або інших значних компенсаційних програм, які вимагали б додаткових нарахувань.

Первісне визнання та оцінка Фінансові активи, що входять до сфери застосування МСФЗ 9, класифікуються відповідно як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як сукупного доходу чи фінансові активи за амортизованою собівартістю. Під час первісного визнання фінансові активи, окрім торгової дебіторської заборгованості, оцінюються за справедливою вартістю мінус (у випадку фінансового активу не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу. В момент первісного визнання фінансових активів Компанія відносить їх до відповідної категорії і, якщо це можливо і доцільно, наприкінці кожного фінансового року проводить аналіз таких активів на предмет перегляду відповідності категорії, до якої вони були віднесені. Подальша оцінка Надалі фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або справедливою вартістю з відображенням переоцінки через інший сукупний дохід. Компанія не має фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю. - Фінансові активи за амортизованою собівартістю Компанія оцінює фінансовий активи за амортизаційною собівартістю якщо виконуються обидві з перелічених нижче умов: а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі для утримання фінансових активів з метою одержання договірних грошових потоків; б) договірні умови фінансового активу призводять до виникнення у визначені дати грошових потоків, які є винятково виплатами основної суми боргу та відсотків за непогашеною основною сумою. Фінансові активи за амортизованою собівартістю надалі оцінюються з застосування ефективної ставки процента і підлягають оцінці на предмет зменшення корисності. Прибутки та збитки визнаються у прибутку або збитку, коли актив припиняють визнавати, актив змінюється або знецінюється. Фінансові активи Компанії за амортизованою собівартістю включають дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, позики надані, іншу дебіторську заборгованість, а також грошові кошти та їх еквіваленти. Зменшення корисності Компанія визнає забезпечення під очікувані кредитні збитки для всіх боргових інструментів, які не відображаються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Очікувані кредитні збитки базуються на різниці між контрактними грошовими потоками, які матимуть місце згідно з контрактом, та всіма грошовими потоками, які Компанія очікує отримати, дисконтованими з використанням приблизної початкової ефективної процентної ставки. Підхід Компанії до оцінки очікуваних кредитних збитків розкривається в примітках до торгової дебіторської заборгованості і суттєвих облікових судженнях, оцінках та припущеннях. Припинення визнання Припинення визнання фінансового активу ( або, де це доречно, частини фінансового активу) відбувається, коли : а) закінчився термін дії контрактних прав на отримання грошових потоків від активу; б) Компанія зберігає договірні права на отримання грошових потоків фінансового активу, але бере на себе договірні зобов’язання сплатити грошові потоки одному або декільком одержувачам без суттєвої затримки згідно з "транзитним" договором; і також - Компанія передала практично всі ризики та вигоди, пов’язані з активом, або - Компанія не передала і не зберегла практично всіх ризиків і вигод, пов’язаних з активом, але передала контроль над активом. Коли Компанія передала свої права на отримання грошових потоків від активу або уклала договір про передачу, а також не передала і не зберегла практично всі ризики та винагороди, пов’язані з активом, або передала контроль над активом, такий актив визнається в обсязі постійної участі Компанії в цьому активі. У такому разі, зберігається відповідне зобов'язання щодо сплати отриманих коштів кінцевому одержувачу. Передані активи та відповідні зобов’язання оцінюються на основі, яка відображає права та зобов'язання Компанії, створені або збережені при передачі активу.

Первісне визнання та оцінка Фінансові зобов’язання, що входять до сфери застосування МСФЗ 9, класифікуються як фінансові зобов’язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, або фінансові зобов’язання, що визнають за амортизованою собівартістю з застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Компанія оцінює фінансові зобов’язання за їх справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового зобов’язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового зобов’язання. При первісному визнанні фінансового зобов’язання, Компанія здійснює розподіл на відповідні категорії. Подальша рекласифікація фінансових зобов’язань не дозволяється. До фінансових зобов’язань Компанії відносять кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також кредити банків. Подальша оцінка Нижче описано вплив класифікації фінансових зобов’язань при їх первісному визнанні на їх подальшу оцінку: - Кредити банків та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Це найбільш актуальна категорія для Компанії. Після первісного визнання, кредити та кредиторська заборгованість надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки відображаються у звіті про сукупні доходи при припиненні визнання або в процесі амортизації за методом ефективної ставки відсотка. Амортизована собівартість розраховується з урахуванням будь-яких знижок або премій на придбання та зборів або витрат, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка. Амортизація із застосуванням ефективної ставки відсотка включається до складу фінансових витрат у звіті про сукупні доходи. Припинення визнання Визнання фінансового зобов’язання (або його частини) припиняється, коли боржник: і) погашає зобов’язання (або його частину) шляхом виплати кредитору, як правило, грошовими коштами, іншими фінансовими активами, товарами або послугами; або іі) юридично звільняється від основної відповідальності за зобов’язання (або його частину) законним шляхом, або кредитором (якщо боржник надав гарантію, ця умова може бути виконана). Справедлива вартість фінансових інструментів Справедлива вартість фінансових інструментів, торгівля якими здійснюється на активних ринках, на кожну звітну дату визначається виходячи з ринкової ціни котирування, без врахування витрат на операції. Якщо ринок для фінансового інструменту не є активним, Компанія визначає справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Методи оцінювання охоплюють застосування останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, посилання на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який в основному є подібним, аналіз дисконтованих грошових потоків та інші моделі оцінки. Згортання фінансових інструментів Фінансовий актив та фінансове зобов'язання згортається, а чиста сума подається в звіті про фінансовий стан якщо, і тільки якщо, Компанія має юридично забезпечене право на згортання визнаних сум та має намір погасити зобов'язання на нетто-основі або продати актив й одночасно погасити зобов'язання.

Операції в іноземній валюті первісно відображаються у гривнях за обмінним курсом, що діє на дату операції. Монетарні активи і зобов’язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за курсом, що діє на звітну дату. Прибутки і збитки, які виникли в результаті здійснення розрахунків за такими операціями і від перерахунку монетарних активів і зобов'язань, виражених в іноземній валюті, за обмінним курсом на кінець року, відображаються у складі прибутку/збитку від курсових різниць в звіті про сукупні доходи. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, перераховуються в гривні за обмінним курсом, що діяв на дату первісної операції. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дату визначення справедливої вартості.

Активи, що підлягають амортизації, оцінюються на предмет зменшення корисності щоразу, коли які-небудь події або зміни обставин вказують на те, що балансова вартість активу може перевищувати суму його очікуваного відшкодування. Корисність активу зменшується, коли балансова вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування. Збиток від зменшення корисності визнається в сумі, на яку балансова вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування. Сума очікуваного відшкодування є більшою з двох оцінок активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти): справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж або його вартості використання. Для цілей оцінки активів на предмет зменшення корисності активи групуються в найменші групи, для яких можна виділити грошові потоки, що окремо ідентифікуються (одиниці, що генерують грошові кошти).

Поточний податок на прибуток Поточні податкові активи та зобов'язання за відповідний період оцінюються за сумою, що очікується до відшкодування податковими органами або до сплати податковим органам, згідно з українським податковим законодавством. Ставки податку та податкове законодавство, що використовуються для розрахунку цієї суми, - це ставки та закони, які були чинними на звітну дату. Поточний податок на прибуток, пов'язаний зі статтями, що відображаються безпосередньо у складі капіталу, відображається у складі капіталу, а не у звіті про сукупні доходи.

Придбані нематеріальні активи визнаються за собівартістю й амортизуються прямолінійним методом протягом очікуваного строку їх корисного використання. Для нематеріальних активів терміни корисного використання встановлені в межах до 24-48 місяців. Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.

Інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля або будівля, або частина будівлі, або й те, і інше), що перебуває в розпорядженні власника (або орендаря за договором фінансової оренди) з метою одержання орендних платежів або доходів від приросту вартості капіталу або того й іншого, але не для: використання у виробництві або постачанні товарів, наданні послуг, для адміністративних цілей; або продажу в ході звичайної господарської діяльності. Певні види нерухомості включають одну частку, яка утримується з метою отримання орендної плати або для збільшення капіталу, та другу частку, яка утримується для використання у виробництві або для постачання товарів чи надання послуг, або для адміністративних цілей. Якщо ці частки не можуть бути продані окремо, нерухомість не є інвестиційною нерухомістю, якщо тільки незначна її частка утримується з метою отримання орендної плати або для збільшення капіталу. Якщо ці частки можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з угодою про фінансову оренду), то Компанія обліковує ці частки окремо. Інвестиційна нерухомість первісно оцінюється за собівартістю. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які видатки, які безпосередньо віднесені до придбання. Після первісного визнання інвестиційна нерухомість обліковується за її справедливою вартістю. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку за у періоді, у якому він виникає. Визнання інвестиційної нерухомості припиняється при її вибутті, або коли інвестиційна нерухомість вилучається з використання на постійній основі і не очікується жодних економічних вигід від її вибуття.. Різниця між чистими надходженнями від вибуття інвестиційної нерухомості і балансовою вартістю активу визнається в прибутках або збитках у періоді вибуття чи ліквідації. Переведення до інвестиційної нерухомості (або з інвестиційної нерухомості) здійснюється тільки тоді, коли відбувається зміна в характері використання нерухомості.

'Компанія в ролі орендаря Компанія визначає, чи є угода угодою оренди або угодою, що містить ознаки оренди на момент укладення договору. При первісному визнанні Компанія визнає активи з права користування та зобов'язання з оренди у звіті про фінансовий стан за теперішньою вартістю майбутніх лізингових платежів. Що стосується короткострокової оренди (12 місяців і менше) та оренди, за якою базовий актив є малоцінним, Компанія визнає відповідні витрати на оренду в межах операційних витрат прямолінійно протягом строку оренди відповідно до вимог МСФЗ 16. Компанія оцінює зобов’язання з оренди за теперішньою вартістю орендних платежів, які не сплачені на дату розрахунку, дисконтуванням їх за допомогою вбудованої в договір процентної ставки. Якщо цю ставку неможливо легко визначити, Компанія використовує свою додаткову ставку запозичення. Додаткова ставка запозичення визначається як процентна ставка, яку орендареві доведеться платити за позику протягом аналогічного строку, і з аналогічним забезпеченням за кошти, необхідні для отримання активу аналогічної вартості як актив права користування у подібному економічному середовищі. Після дати початку оренди Компанія оцінює орендне зобов’язання: - збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням, - зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі, та - переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі. Компанія визнає амортизацію активів права користування та відсотки за зобов’язанням з оренди у прибутку чи збитку. Компанія амортизує актив з права користування з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат: кінець строку корисного використання активу з права користування та кінець строку оренди. Компанія подає свої права користування активом у складі тої групи основних засобів, до якої належить орендований актив. Загальна сума грошових коштів, виплачених за основну суму, та сплачені відсотки відображаються у фінансовій діяльності у звіті про рух грошових коштів, оскільки так передбачено статистичними формами звітності. Компанія застосовує МСБО 36, щоб визначити, чи знецінено право користування активом, та відображає будь-які виявлені збитки від зменшення корисності. Компанія в ролі орендодавця Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння. Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає всі основні ризики та винагороди щодо володіння. Коли Компанія виступає в ролі орендодавця і ризики та вигоди за орендою не передаються організації-орендареві, загальна сума платежів за договорами операційної оренди визнається в звіті про сукупний дохід з використанням методу рівномірного визнання протягом терміну оренди.

Первісно запаси визнаються за собівартістю придбання з врахуванням витрат на їх доставку до їх теперішнього місцерозташування та приведення у теперішній стан. Списання запасів здійснюється за методом ФІФО ("перше надходження – перший видаток"). На звітну дату запаси оцінюються за меншою з двох вартостей: собівартістю та чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації являє собою оціночну ціну реалізації в ході звичайної діяльності за вирахуванням будь-яких очікуваних витрат, пов'язаних з реалізацією.

Собівартість основних засобів складається з вартості їх придбання, включаючи невідшкодовані податки на придбання, а також будь-які витрати, пов'язані з приведенням засобів у робочий стан та їх доставкою до місця використання. Витрати на ремонт та утримання основних засобів представляються у звіті про сукупний дохід за рік, в якому вони були понесені. Заміни та покращення, що суттєво продовжують термін служби активів, капіталізуються, а витрати на поточне обслуговування відображаються в складі витрат у періоді їх виникнення. До 31 грудня 2019 року після первісного визнання основні засоби обліковувались по первісній вартості за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Починаючи із 01 січня 2020 року відбувається зміна моделі обліку основних засобів. Основні засоби враховуються за справедливою вартістю мінус накопичена амортизація та втрати від уцінки, які визнавалися на дату переоцінки. Для цього проведена переоцінка станом на 31 грудня 2019 року. Результати переоцінки відображено через збільшення капіталу в дооцінках та інший сукупний дохід. Така зміна відбувається перспективно, оскільки стандартами не вимагається ретроспективного перерахунку даних фінансової звітності. В подальшому оцінка проводяться достатньо часто для гарантування того, що балансова вартість переоціненого активу не відрізняється від її справедливої вартості. Якщо балансова вартість активу збільшується в результаті переоцінки, збільшення відображається безпосередньо в іншому сукупному доході та накопичується у власному капіталі під назвою "Капітал в дооцінках". Однак таке збільшення визнається у прибутку чи збитку в тому обсязі, в якому воно сторнує зменшення переоцінки такого самого активу, який попередньо визнавався у прибутку чи збитку. Проте зменшення слід відображати в іншому сукупному доході, якщо існує кредитове сальдо дооцінки щодо цього активу. Зменшення, визнане в іншому сукупному доході, зменшує суму, акумульовану у власному капіталі на рахунку власного капіталу під назвою "Капітал в дооцінках". Коли об'єкт основних засобів переоцінюють, сума накопиченої амортизації на дату переоцінки згортається з валовою балансовою вартістю активу та чиста балансова вартість збільшується або зменшується до переоціненої суми активу. Дооцінка, що входить до власного капіталу ("Капітал в дооцінках") об'єкта основних засобів відноситься до нерозподіленого прибутку на момент припинення визнання активу. Незавершене будівництво включає витрати на будівництво й реконструкцію основних засобів та на незавершені капітальні вкладення. Незавершене будівництво на дату складання фінансової звітності відображається за собівартістю за вирахуванням будь яких накопичених збитків від зменшення корисності. Незавершене будівництво не амортизується, поки актив не буде готовий до використання. Усі основні засоби амортизуються прямолінійним методом протягом очікуваного строку їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним до використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації, але не раніше місяця, наступного за місяцем коли об'єкт почав використовуватися (введено в експлуатацію). Основні засоби в бухгалтерському обліку класифікуються за такими групами: - Земельні ділянки: не амортизується - Будівлі та споруди. Термін корисного використання 240 - 480 міс.; - Машини та обладнання. Термін корисного використання 60 - 240 міс.; - Транспортні засоби. Термін корисного використання 60 - 180 міс.; - Інші основні засоби. Термін корисного використання 48 - 144 міс. Залишкова вартість, строк корисного використання й методи амортизації переглядаються й при необхідності коригуються наприкінці кожного фінансового року.

Сума визнана як забезпечення є найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення теперішньої заборгованості на кінець звітного періоду. Забезпечення визнаються якщо Компанія має теперішню заборгованість (юридичну чи конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення заборгованості та суму заборгованості можна достовірно оцінити. Якщо очікується, що деякі або всі видатки, потрібні для погашення забезпечення, компенсуватимуться іншою стороною, така компенсація визнається окремим активом, коли фактично визначено, що компенсація буде отримана. Сума визнаної компенсації не повинна перевищувати суму забезпечення. Витрати, які пов'язані із забезпеченням, визнаються в звіті про прибутки та збитки за вирахуванням суми, визнаної для компенсації. У випадках, коли вплив вартості грошей в часі є суттєвим, сума забезпечення має бути теперішньою вартістю видатків, які, як очікується, будуть потрібні для погашення зобов'язання. Ставка дисконту повинна бути ставкою до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризиків, характерних для зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збільшення суми забезпечення відображається в складі фінансових витрат звіту про сукупні доходи.

Податок на додану вартість Доходи, витрати, активи та зобов'язання визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), крім таких випадків: - ПДВ, що виникає при придбанні активів чи послуг, що не відшкодовується податковим органом; в такому випадку, ПДВ визнається як частина витрат на придбання активу або частина витратної статті, залежно від обставин; - дебіторська і кредиторська заборгованість відображається з урахуванням суми ПДВ. Чиста сума податку на додану вартість, що відшкодовується податковим органом або сплачується йому, враховується в складі дебіторської або кредиторської заборгованості, відображеної в звіті про фінансовий стан.

Торгова дебіторська заборгованість При первісному визнанні, Компанія оцінює торгову дебіторську заборгованість за ціною операції, якщо така заборгованість не містить значного компонента фінансування відповідно до МСФЗ 15. У подальшому дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням очікуваних кредитних збитків. Компанія оцінює забезпечення у сумі, що відповідає очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, які були визначені за допомогою матриці забезпечення. Сума очікуваних кредитних збитків оновлюється на кожну звітну дату, щоб відобразити зміни в кредитному ризику від моменту первісного визнання. Балансова вартість активу зменшується шляхом використання рахунку резервів, а сума збитку визнається у звіті про прибутки та збитки. Коли дебіторська заборгованість є безнадійною, вона списується з рахунку резервів для дебіторської заборгованості. Подальші відшкодування раніше списаних сум кредитуються у звіті про прибутки та збитки.

Дохід оцінюється виходячи з компенсації, яку Компанія очікує отримати в рамках контракту з покупцем за винятком сум отриманих від імені третіх сторін. Компанія визнає дохід, коли передає контроль над продуктом або послугою клієнту. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами. Компанія здійснює продаж продукції для великих магазинів, торгових мереж та інших клієнтів. Договори Компанії з покупцями, як правило, містять одне зобов'язання щодо виконання (продаж продукції) або два зобов'язання (продаж продукції та її доставка). Компанія визнає дохід у той момент, коли контроль над активом передається замовнику, як правило, при доставці товару. Однак на суму визнання доходу впливають наступні чинники: - Змінна компенсація Деякі договори купівлі-продажу надають клієнтам право на повернення продукції та/або бонуси, відсотки знижки вартості продажу продукції залежно від певних чинників. Компанія визнає дохід від продажу продукції, оцінену за справедливою вартістю отриманої компенсації, або такої, що належить до отримання, за вирахуванням сум очікуваних повернень та знижок. Якщо дохід неможливо було достовірно оцінити, Компанія відкладає визнання доходу до моменту усунення невизначеності. Змінна компенсація оцінюється під час укладання договору та залишається доти, поки пов'язана невизначеність не буде потім усунена. - Право на повернення Оплата, отримана від замовника є змінною, оскільки контракт дозволяє замовнику повернути продукцію. Компанія використовує метод очікуваної вартості для оцінки товару, який буде повернутий. - Бонуси та знижки Компанія надає своїм клієнтам ретро-бонуси та маркетингові бонуси за продукцію, придбану замовником. Для оцінки змінної компенсації, на яку Компанія матиме право, вона оцінює обсяг таких ретро-бонусів та маркетингових бонусів та здійснює вирахування цих сум із валового доходу.

Сторони вважаються пов'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Таке визначення пов'язаної сторони може відрізнятися від визначення згідно із законодавством України. Згідно з МСБО 24 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін": а) особа або близький родич особи є пов'язаним із суб'єктом господарювання, що складає звітність (надалі "підзвітним підприємством"), якщо така особа: і) контролює або здійснює спільний контроль над підзвітним підприємством; іі) має суттєвий вплив на підзвітне підприємство; ііі) є представником ключового управлінського персоналу підзвітного підприємства або материнської компанії підзвітного підприємства; б) суб'єкт господарювання є пов'язаним із підзвітним підприємством, якщо виконується будь-яка з нижчеперелічених умов: і) суб'єкт господарювання та підзвітне підприємство є членами однієї групи; іі) один суб'єкт господарювання є асоційованим або спільним підприємством іншого суб'єкта господарювання; ііі) обидва суб'єкти господарювання є спільними підприємствами однієї і тієї ж третьої сторони; iv) однин суб'єкт господарювання є спільним підприємством третьої сторони і інший суб'єкт господарювання є асоційованим підприємством цієї ж третьої особи; v) суб'єкт господарювання є програмою виплат по закінченню трудової діяльності для працівників підзвітного підприємства або його пов'язаною стороною; vi) суб'єкт господарювання знаходиться під контролем або спільним контролем особи, визначеної в п. а) vii) особа, визначена у п. a) i) має суттєвий вплив на суб'єкт господарювання або є представником його ключового управлінського персоналу (або ключового управлінського персоналу материнської компанії). Під час розгляду кожного можливого випадку відносин пов'язаних сторін увага має бути спрямована на суть цих відносин, а не юридичну форму.

Контрактні залишки Контрактні активи Контрактний актив це право на компенсацію в обмін на передані клієнту товари або послуги. Якщо Компанія виконує передачу товарів та послуг клієнту до того, як клієнт сплатить компенсацію або до того, як настане дата сплати такої компенсації, контрактний актив визнається в сумі умовно заробленої компенсації. Компанія не має контрактних активів у ході звичайної діяльності, оскільки, як правило, контроль передається в той самий момент, коли Компанія отримує безумовне право на оплату. Контрактні зобов’язання Контрактні зобов’язання це зобов'язання передати товари або послуги клієнту, за які Компанія отримала від клієнта винагороду (або суму компенсації, що підлягала погашенню). Якщо покупець сплачує компенсацію до того, як Компанія передає товари або послуги, контрактне зобов'язання визнається, коли платіж здійснено або підлягає оплаті (залежно від того, що раніше). Контрактні зобов'язання визнаються як дохід, коли Компанія виконує зобов'язання щодо виконання.

Акціонерне товариство "Кохавинська паперова фабрика"

Акціонерне товариство "Кохавинська паперова фабрика" (надалі "Компанія") створене згідно розпорядження виконавчого комітету Жидачівської районної ради №64 від 02 лютого 1995 року. Компанія є правонаступницею державного підприємства "Кохавинська паперова фабрика", яке в процесі приватизації перетворилось в Відкрите акціонерне товариство "Папірник Прикарпаття", пізніше – в Відкрите акціонерне товариство "Кохавинська паперова фабрика". У 2020 році було змінено тип акціонерного товариства із публічного на приватне.

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Коновальця, буд. 6, смт. ГНІЗДИЧІВ, СТРИЙСЬКИЙ РАЙОН, ЛЬВІВСЬКА обл., 81740, Україна

Основні види діяльності: виробництво паперу та картону, виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, нестаціонарна оптова торгівля, перевезення вантажним автомобільним транспортом.

Цю фінансову звітність складено відповідно до офіційно опублікованих в Україні Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ"), затверджених Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ("РМСБО"), тлумачень, випущених Комітетом із Тлумачень міжнародної фінансової звітності ("КТМФЗ"), та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ("Закон").

Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається 6 місяців, тобто період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2021 року. Фінансова звітність Компанії затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником та головним бухгалтером. Ні учасники Підприємства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Протягом звітного періоду операції щодо списання запасів до чистої вартості реалізації та анулювання (відміна) такого списання не здійснювалися.

Протягом звітного періоду операції щодо визнання збитку від знецінення фінансових активів, а також анулювання (відміна) такого збитку від знецінення не здійснювалися.

Протягом звітного періоду надійшло об'єктів нерухомості та основних засобів (в т.ч. прав використання орендованих активів) на загальну суму 123 777 тис.грн.

До Компанії періодично, в ході поточної діяльності надходять позовні вимоги. Виходячи з власної оцінки, а також консультацій внутрішніх професійних юристів, керівництво вважає, що вони не приведуть до яких-небудь суттєвих збитків.

Протягом звітного періоду Компанія не здійснювала виправлення помилок попередніх періодів.

Протягом звітного періоду переведень між рівнями ієрархії не було.

Протягом звітного періоду змінення класифікації фінансових активів в результаті зміни значення або використання даних активів не було.

Станом на звітну дату умовні зобов'язання й умовні активи відсутні.

На виконання вимог ст.12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» представлена фінансова звітність Компанії була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ та Пояснень в редакції, затвердженій Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Рада з МСБО). Фінансова звітність дає правдиве та справедливе уявлення про справи Підприємства та відповідає вимогам Законодавства. Фінансова інформація, використана для складання даної фінансової звітності була підготовлена використовуючи наступні принципи оцінки: - активи оцінюються на основі очікуваних грошових потоків, що будуть отримані від реалізації активів; - зобов’язання оцінюються на основі очікуваної суми їх погашення. Національною валютою України є гривня. Гривня є також валютою обліку Підприємства і валютою подання цієї фінансової звітності. Усі фінансові дані подані у гривнях, округлених до тисяч.

Події, що відбулися з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску, які свідчать умови, що існували на кінець звітного періоду та надають додаткову інформацію щодо фінансової звітності Компанії, відображаються у фінансовій звітності. Події, що відбулися з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду і які не впливають на фінансову звітність Компанії на звітну дату, розкриваються у примітках до фінансової звітності, якщо такі події суттєві.

Будь-які зміни у цій фінансовій звітності після її випуску вимагають затвердження керівництвом Компанії, яке ухвалило цю фінансову звітність до випуску.

Після звітної дати не відбулося суттєвих подій, які б надавали додаткову інформацію щодо фінансового стану чи результатів діяльності Компанії, та які б необхідно було відображати у фінансовій звітності.